Задати питання
flag Судова влада України

Історична довідка про створення

Залізничного районного суду міста Львова

 

       Становелення Залізничного районного суду міста Львова, як такого, нерозривно пов’язане з історією створення Залізничного району міста Львова та судової системи в Україні.

       В умовах національних державотворчих процесів у 1917-1920 р.р. відбувалося формування судової системи в Українській Народній Республіці, Українській Гетьманській державі, УНР часів Директорії, формувалися органи й у Західноукраїнській Народній Республіці.

       В 1939 році після з’єднання західної України з Українською ССР і встановленням Радянської влади, в Західних областях та містах України був введений новий адміністративно-територіальний поділ, внаслідок якого почався процес становлення судової системи в Україні в цілому.

       Поділ міста на райони вперше зроблено наприкінці 1939 року.

       Основою судової реформи стала постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету від 16 грудня 1922 р., якою затверджувалося Положення про судоустрій УРСР, що декларувала утворення єдиної системи судових установ, яка складалась з трьох ланок: народний суд (у складі або постійного народного судді, або постійного народного судді і двох народних засідателів), губернський суд і Верховний суд УРСР.

       Залізничний район утворився на територіях колишніх сіл Сигнівка, Скнилівок, німецької колонії Льовендорф (сучасна Левандівка), Білогорща, однак до складу Львова ці території увійшли відносно пізно - у ХІХ-ХХ століттях.

       Залізничний район разом із Шевченківським - один із двох районів, назву яких не міняли з радянських часів. Вочевидь, вона пов’язана з тим, що район утворено навколо залізниці - на його території знаходиться Головний залізничний вокзал, а також ряд невеликих станцій. Окрім того, саме в Залізничному районі, здебільшого на Левандівці традиційно мешкають працівники Львівської залізниці.

       З утворенням Залізничного району м.Львова та з прийняттям наказу Народним комісаром юстиції УРСР від 26.12.1939 р. з 15.01.1940 р. розпочав роботу народний суд Залізничного району.

       У зв’язку зі значною територіальною підсудністю суду, в його склад входили три дільниці, які розташувались за адресами: вул. Повітряна, 6; вул. Домбровського, 3; вул. Руданського, 3.

       Основним завданням народних судів був розгляд і вирішення цивільних справ по спорах, які зачіпали інтереси громадян, державних організацій та установ, колгоспів, кооперативних та інших громадських організацій, а також розгляд кримінальних справ, крім того народні судді Залізничного району один раз в місяць брали участь в заняттях і семінарах з головами та членами Товариських судів, де давали консультації по правових питаннях.

       30 червня 1960 року був прийнятий новий Закон УРСР «Про судоустрій Української РСР», за яким замість дільниць народного суду вводився єдиний народний суд Залізничного району міста Львова.

       За час роботи народного суду Залізничного району міста Львова, суддями були обрані: Хорунжикевич В.І., Євсеєва Є.І., Романюк П.О., Журавльов В.Я., Карамишева О.О., Пивоваров В.Г., Кожуховська Н.М., Мігаліна Л.Я., Філатов В.М., Волошин М.Г., Баховська І.В., Юхименко А.Г., Пайонкевич Т.Т., Мельник Г.І., Назаркевич М.М., Данко В.В., Дикунська С.Я., Українець П.Ф., Стефанюк Б.Р., Олексієнко М.Ю., Ревер В.В., Партика І.В., Сірко Б.Г., Калиняк О.М., Мамчур Я.С., Цяцяк Р.П. та інші.

       Суддями працювали віддані своїй роботі люди, кар’єра яких зі судді загального місцевого суду піднімалась до посад, голів судів, суддів спеціалізованих судів, апеляційних судів, суддів Верховного суду УРСР, що свідчить про вибір професії за покликанням.

       Судді, які вийшли зі стін Залізничного районного суду м. Львова поповнили ряди суддів апеляційної та касаційної інстанцій, користуються заслуженим авторитетом, адже тут найбільша кількість справ за своєю різноманітністю.

       Зокрема, суддями Апеляційного суду Львівської області були призначені Волошин М.Г., Ревер В.В., Партика І.В., Пайонкевич Т.Т., Цяцяк Р.ІІ., Калиняк О.М., Данко В.В., Мельничук О.Я., Грищук В.О., суддями Верховного Суду України був призначений Філатов В.М., 22.10.1945 року народження, який в 1982 р. був обраний головою Народного суду Залізничного району, а в 1990 р. заступником голови цього ж суду. В 1995 р. Філатов В.М. був обраний суддею судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України, останній являється суддею вищого кваліфікаційного класу, заслуженим юристом України, нагороджений медаллю 20-ть років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1947 р.р.

       Головами народного суду Залізничного району м.Львоа були призначені: Хорунжикевич В.І., з 1982 року - Філатов В.М., з 1990 року - Стефанюк Б.Р., з 2001 року - Мамчур Я.С., який указом Президента України призначений суддею Київського апеляційного адміністративного суду, а з 20.11.2008 р. - Мусієвський Є.П., якого в 2012 р. звільнено з посади судді, в зв’язку з досягненням 65-річного віку та подання заяви про відставку.

 

Сьогодення…

        На даний час Залізничний районний суд міста Львова згідно штатного розпису має 13-ть посад суддів, 47 посад працівників апарату суду.

На сьогодні головою суду є Бориславський Юрій Любомирович, заступник голови суду - Ліуш Андрій Ігорович.

       Суддями Залізничного районного суду міста Львова працюють: КолодяжнийС.Ю., Галайко Н.М., Гедз Б.М., Іванюк І.Д., Палюх Н.М., Постигач О.Б., Боровков Д.О., Пилип’юк Г.М., Кирилюк А.І., Румілова Н.М.

       Більшість державних службовців мають вищу юридичну освіту, що забезпечує якісну підготовку справ до розгляду та, які є перспективними працівниками для поповнення суддівського корпусу.

       На сьогоднішній день, Залізничний район міста Львова один із адміністративних районів Львівської міськради, який охоплює територію південно-західної частини м.Львова: Рясне, Левандівку, Білогорщу, Клепарів (частково), Скнилівок, Сигнівку, Богданівну (частково) та село міського типу Рудно, основні вулиці Залізничного району м.Львова - Городоцька та Шевченка. Площа Залізничного району м.Львова становить 2 964 га.